Ковчег Завіту – Престол милосердя та благодаті: що це таке?

Милосердя є тією дороговказною зіркою до розуміння характеру Бога. Вона передає правдивий стан Його серця по відношенні до Своїх дітей, нас, котрі заслуговуємо на покарання через свої гріхи.

Богу дуже подобається обдаровувати нас Своїм милосердя. Та чи усвідомлюємо ми глибину й велич Божого милосердя? Іноді, буває й так, що ми навертаємося на істинний шлях, усвідомивши її: «Приступім, отже, з довір’ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч» (Євр. 4:16).

Отже, що таке престол милосердя та благодаті?

У Старому Завіті ми бачимо, що престолом милосердя було покриття священного ящика, котрий називався Ковчегом Завіту. В ньому зберігалися: кам’яні скрижалі із висіченими Десятьма Заповідями, золоту посудину з манною і «Ааронову палицю, що пустила бруньки».

Скрижалі із Десятьма Заповідями, котрі зберігалися під кришкою, свідчили про гріх народу. Для відкуплення гріхів первосвященик скроплював кришку престолу милосердя жертовною кров’ю. З того часу престол милосердя стає місцем передачі гріха для прощення, примирення Бога з Його народом.

Ковчег завіту завжди знаходився в найсвященнішій частині Храму, Святая Святих. Первосвященик був тим єдиним чоловіком, котрий міг входити туди тільки раз у рік, щоби перепрошувати Бога за людські гріхи.

З того часу минули тисячоліття. Яка подальша доля Ковчегу Завіту, на жаль, ми не знаємо. Проте знаємо, що Ісус Христос стає для нас нашим покровом, нашим захистом, нашим престолом милосердя та благодаті.

«…через відкуплення, в Ісусі Христі: якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх» (Рим. 3:25).

Кров’ю Самого Бога, Ісуса Христа, був окроплений престол милосердя й благодаті, прохаючи Бога прощення наших гріхів. Його досконала жертва стала тією можливістю перебування Бога серед нас.

Ісус удосконалив систему жертвоприношень, створену Його Отцем: «Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель, щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу» (Рим. 9:22-23).

Завдяки Христовій крові ми були відкуплені від рабства диявола, прощені й оновлені. Його велика жертва ставить нас в правильне положення перед Богом. Ми стаємо Його дітьми. І ми маємо жити так, щоби вкінці свого життя Господь не відвернувся від нас.

Зображення ілюстративне: congerdesign – Pixabay

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.