Соловейко та кущ
Соловейко, побачивши прекрасний квітучий кущ, вирішив сидіти на ньому до того часу, поки не з’являться перші плоди. Так він сидів довгі дні, не підпускаючи інших птахів, бо боявся поділитися смачними плодами.
Квітка розквітла, перетворилася в коробочку, коробочка лопнула, і з неї посипалися білі пластівці. Це був бавовняний кущ.
Прилетіла зозуля та й говорить соловейку:
– Ось бачиш, якщо б ти нас пустив, ми б сказали тобі, де знаходяться смачні плоди. Але ти нікого навіть близько не підпускав, тому й покараний за свою жадібність.
Та людина, котра думає тільки про себе, позбавляє себе допомоги інших.
