Проповідь на 28 неділю по Зісланні Святого Духа

Дорогі брати і сестри, сьогодні всі ми чули притчу про те, як Господь кличе до Себе. Наш Спаситель все зробив для нас. Він зробив, щоби над нами більше не панував гріх, щоби зло не перемогло наші душі, щоби наше життя було щасливим, щоби ми могли долати будь-які труднощі та випробування, надіючись та довіряючи Йому. Господь все зробив для нашого спасіння.

Притча говорить, що Господь Ісус Христос кличе усіх на вечерю – велике і торжественне святкування, на яке радісний та щасливий господар скликає усіх своїх вибраних друзів та знайомих. Нас із вами також кличе Господь на це велике святкування. Всіх нас Господь закликає увійти у Своє велике Царство, котре Він відкрив для нас, щоби наші душі не знали більше ані хвороб, ані смутку, ані страждання, ані горя. Господь все це приготував для нас. Земна любов, щастя, радість дуже швидко закінчуються, Господь же показує та кличе усіх нас прийняти вічну любов, радість та щастя.

Як продовжує притча, господар кличе своїх друзів на радісну вечерю. І всі ті, кого він обрав, починають відмовлятися від запрошення. І кожен знаходить свою причину: один говорить, що купив велике поле, яке повинен обдивитися, інший купив волів, тому має їх випробувати, ще інший одружився, тому немає вільного часу, щоби прийти. Всі, хто були запрошені на цю вечерю, відмовилися від неї. Так само буває з нами. Господь кличе нас до Себе, Він просить, щоби ми жили Його заповідями, щоби ми йшли за Ним, Він пропонує нам радість, щастя та любов. Ми ж відмовляємося від Господа, знаходимо різноманітні випробовування, самі себе заспокоюємо, що в нас немає вільного часу, що всі хвилини розписані та зайняті. Господь говорить нам цю притчу, щоби ми перестали себе виправдовувати та знаходити для себе різноманітні оправдання, щоби ми не намагалися заспокоїти хвору совість відмовками.

Що ж тоді нам робити? як відгукнутися на поклик Христа, Який говорить: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас» (Мт. 11:28). А ми все не йдемо і не йдемо. У нас завжди напоготові різні оправдання, різні причини та відмовки. Що ж тоді нам робити? в жодному разі не оправдовуватися, як це робили звані на вечерю. Свята Церква допомагає нам побачити свої гріхи, усвідомити їхню вагу, відчути свою негідність й зрозуміти, що в нас немає жодних причин аби ми не жили за Божими заповідями. Є тільки наші гріхи, які роблять нас духовно сліпими, які закривають перед нами дорогу до Бога. Ці ж самі гріхи роблять нас глухими до Божого поклику, вони роблять нас німими до проказування молитов.

І дальше притча розказує, що господар, дізнавшись, що ніхто із запрошених не прийде, дає наказ своєму слузі: «Іди що скоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих. Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився, щоби всі скуштували моєї вечері» (Лк. 14:21-24).

Дорогі брати та сестри, Церква допомагає нам побачити свою духовну вбогість та пустоту, побачити духовну сліпоту, побачити наше гріховне становище, допомагає нам усвідомити, що ми є великими грішниками. І тоді Сам Господь всіх нас, грішників, приведе на Свою Вечерю.

В ці дні різдвяного посту, дорогі брати та сестри, ми повинні роздумати над цією притчею, і зрозуміти, що ми не повинні ніколи оправдовуватися у своїх гріхах, не повинні перекладати провину на інших через наші негаразди та біди, не повинні нарікати на навколишніх людей та світ, в якому живемо. Але, навпаки, звернутися до Господа з щирою молитвою, попросити у Нього прощення та сил, щоби жити за Божими Заповідями.

Тоді Господь, побачивши наше смирення, наше розуміння, приведе нас на цю вечерю. Адже Він для цього і прийшов у світ, щоби грішників привести до спасіння, щоби ніхто із віруючих у Нього не загинув, але мав життя вічне. Амінь.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *